Джессі Бертон. Одна мить немов тисяча годин
На питання журналістів відповідає відкрито та захоплено, іноді – лаконічно та жорстко, безапеляційно та неочікувано.
Письменниця полюбляє подорожувати, себе вважає фантазеркою, а свою літературну творчість ескапістською. Жити мріє в Іспанії чи Південній Америці. Найбільш сильне враження останніх років – подорож колумбійськими тропічними лісами. «Я вирушила на дерев'яному каное вночі до Амазонки... І шум – жаби, жаби, кажани, мавпи та манго, що стукають по бляшаному даху… Я не турбувалася про майбутнє, воно було дивно блаженним. І я подумала: «Чому я не роблю і не поводжуся так весь час?» Це не було дивним, просто я зрозуміла, що почуваюся цілком сама собою – що б це не означало».
Британська письменниця Джессі Бертон, схожа на іспанку, з чудовою усмішкою та залізним характером у «Пунктирі».
«Дивний світ, де люди переконують один одного, що вони живі, що це пончик, а це цегла, а це миша. Пояснюють, де радість чи сум».
«Для людини все – іграшка. Вона завжди дитина».
«Їй здавалося, що добро – це обійми, усмішка, несподівана добра справа. Їй якось не спадало на думку, що доброта може виражатися у бездіяльності, стриманості, відчуженості».
«Коли щось, що ви зробили приватно, або більш для себе, споживається масово, іронія полягає в тому, що збільшувальне скло горить на вас як на особистості ще яскравіше».
«Немає нічого складнішого у світі, ніж ясно викласти свою історію. Ми складні істоти незалежно від того, змії у нас замість волосся чи ні, хто ми і чому ми такі, які є. Не думаю, що на Олімпі знайдеться душа, яка могла б легко пояснити перипетії свого життя...».
«Понад мільйон людей купили мій перший роман, права на телебачення були опціоновані, Мартін Скорсезе завантажив його у свій Kindle, Spice Girl написали в Twitter про те, що роман сподобався, Vogue попросив мене позувати для портрета».
«Потрібно завжди дослухатися до своєї інтуїції».
«Одна мить як тисяча годин».
«Людину, яку дуже добре знаєш, часом важко кохати».
«Не можна вірити всьому, що тобі кажуть, навіть дуже переконливо».
«Невдача була моїм другом набагато довше, ніж успіх. Я знала його ритми, пристосувала свій крок до його тремтячої ходи».
«О, чорт, я не читала Хемінгуея, не дивилася виставу «В очікуванні Годо», не особливо слухаю музику та не дивилася «Зіркові війни…»
«Приховані таланти? Я працюю».
«Ти можеш мати всі багатства світу та відчувати, ніби перебуваєш у в'язниці».
«У кожного з нас бувають моменти в житті, коли ми оглядаємося назад і запитуємо, чи правильно ми вчинили. Якби ми сказали чи зробили щось по-іншому, чи став би результат кращим?».
«Що стосується питання недооцінений… Якщо ви маєте на увазі автора, якого прочитало недостатньо людей, гадаю це чудовий «Життєвий малюнок» Робіна Блека. Якщо мова про те, що недостатня кількість літературних критиків лізе зі шкіри, щоб визнати авторську майстерність і важливість, то я назву Кейт Аткінсон».
«Успіх може так само зруйнувати ваше самовідчуття, як і невдача: він просто травмує менш кваліфікованим чином. Він є суворим випробуванням, але це зізнання навряд додає мені голосів співчуття».
«Я цілеспрямована, залізна людина, коли справа доходить до того, що я хочу робити. Так каже моя мама. Нещодавно вона сказала мені: "Ну, Джессі, ти завжди робила те, що хотіла". І я подумала: "Невже?"»
« Я не маю абстрактних муз, мої музи – це всі люди, яких я любила. Люди не завжди хочуть це визнавати, але той, кого ви любите, може перекалібрувати ваші атоми, змінити те, хто ви є, і ці відносини – в мене їх було не так багато – були перетворені на вигадку».
Посилання на аудіоподкасти: Перейти
https://www.the-tls.co.uk/articles/twenty-questions-jessie-burton/
https://www.theguardian.com/books/2016/jun/26/jessie-burton-success-failure-miniaturist-muse-interview
https://chitaka.com.ua/knigi/miniatyuryst/
Гросхэнс, Бет. Когда дети садятся на шею. Наведите в доме порядок! / Б. Гросхэнс, Дж. Бертон. – СПб. : Питер, 2009. – 352 с. – (Вы и ваш ребенок). – Пер. с англ.
13.09.2023