Дара Корній. «Українська Стефані Майєр»
«Бібліотека й ліс – це ті місця, де можна легко заховатися від надміру доскіпливих очей і в'їдливих язиків».
«Людина мусить бути комусь потрібною, щоб жити».
«Куди там стихіям природнім до тих стихій, що нуртують усередині людини».
«Кожен має крила, крила надії, віри, любові. І ті крила в найважчі моменти життя рятують тебе, виносячи на собі, навіть із самого пекла. Тільки мусиш вірити, чекати і вірити, насамперед у себе і в любов».
«Казка завжди закінчується щасливо, тому що оповідач не знає, що після щастя робити з героями?»
«Коли ти маєш у серці щиру віру, то ніяких оберегів не треба, щоб та віра твоя відбулася».
«Коли поруч із тобою хтось, то це не означає, що ти не сам».
«Можна бути натхненним і цікавим, навіть розповідаючи про квантову механіку».
«Не дозволяй нікому обтинати тобі крила...»
«Охо-хо, коли дивитися лише під ноги, так легко перетворитися на крота... Хлопці, не будьте кротами, кротів до неба не пускають...»
«Прощати чужих людей набагато легше ніж рідних».
«Ставайте собою і не озирайтеся на минуле, бо воно вже минуло, а ми з вами є зараз, тут і тепер».
«Ті, кого ми любимо, заслуговують на щастя найбільше. Нехай і не з нами, нехай з кимсь іншим».
«Хто найдужче заслуговує на щастя? Так, ті, кого ми найбільше любимо, лише вони. Навіть коли те щастя вони не можуть розділити з нами».
19.10.2022