Кавабата, Ясунарі. Сплячі красуні. Давня столиця. Стугін гори

Кавабата, Ясунарі. Сплячі красуні. Давня столиця. Стугін гори / Ясунарі Кавабата; пер. з японської І.П. Дзюба, М.С. Федоришина; худож.-оформлювач О.Д. Кононученко.  – Харків: Фоліо, 2016. – 537 с. – (Б-ка нобелівських лауреатів).

Знайомтесь – Ясунарі Кавабата (1899–1972) – один із найвидатніших японських письменників ХХ століття. Він – лауреат Нобелівської премії 1968 р.

Важко сказати, якій віковій групі рекомендувати цю книгу, адже старість стосується кожного незалежно від статі.

Та все ж, в першу чергу, рекомендую її вдумливим чоловікам третього віку та взагалі мудрим людям.

Ця книга – три твори під однією обкладинкою.

Визначальною темою у повісті «Сплячі красуні» стає проблема старості.

Багатенькі старі чоловіки тихо пробираються у таємничий будинок, де можуть провести ніч зі сплячими красунями. При цьому торкатися красунь дозволяється, а більше – ні-ні. Одні гості кажуть, що сплять і бачать приємні сни, а інші не сплять і згадують дні молодості.

Головному героєві – старому Егуцці під кінець життя дуже хочеться повернутись у молодість, тому він і вчащає до будиночка сплячих красунь. Там, піддавшись спокусі, він ніби воскресає на якийсь час, аж поки смерть однієї дівчини знову повертає його на грішну землю: «його обсідають думки, що насувається огидна старість».

Не розкриватиму сюжетів решти творів. Залишаючи інтригу, скажу лише, що другий роман «Давня столиця» – це історія зустрічі дівчат-близнят, розлучених долею невдовзі після народження.

А «Стугін води» – психологічний сімейний роман, який також глибоко трактує проблему старості.

Це неймовірно японські твори: спокійні, розмірені, повні зауважень про чоловіче і жіноче, кохання, секс, юність і зрілість, лагідність та насильство.

В них є недомовленість і відчуття таємниці, в деяких є відчуття легкого божевілля, що загострює відчуття життя.

Людмила Афанасьєва, провідна бібліотекарка відділу абонементу  ДОУНБ