Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека

Світ захоплень

Кімнатні квіти


Декоративне квітництво

476748кп по
635.91(031)
С 79
Степура, Анатолій Володимирович.
Енциклопедія домашнього декоративного квітництва
[Текст] : 5000 корисних порад фахівців / А. В. Степура ; пер. з рос. К. В. Брітікова. - Донецьк : БАО, 2006. - 384 с. : іл. - ISBN 966-548-909-7.

Вам подарували букет, або як продовжити життя зрізаним квітам

Які б гарні не були кімнатні рослини, проте рідко свято обходиться без зрізаних квітів, що надають особливої уро­чистості й нарядності квартирі. І як буває шкода, коли вже наступного дня замість ошатних букетів ми бачимо зів’ялі квіти. Однак, виявляється, життя квітів у букеті можна зробити значно довшим. Справа в тому, що після того як квітка зрізана, у ній відбувається порушення водного режиму. Відбувається це з кількох причин. По-перше, тому, що зрізана квітка продовжує інтенсивно випаровувати воду, у той час як заповнення її ззовні істотно утруднене Утруднене надходження води в судини квітки через те, що місце зрізу або облому являє собою ушкоджену тканину, що разом із пухирцями повітря закупорює провідні судини іншої частини квіткового паростка, а це й заважає надхо дженню води. Закупорю ванню сприяє й гнильна мікрофло ра, що швидко розвивається у воді. Крім цього, сік, що ви діляється при зрізанні квітів, окисляється, у результаті чого утворюються шкідливі для рослин сполуки. Крім того, що зрізаним квітам бракує води, вони ще по збавляються живильних речовин, які рослини звичайно. одержують із ґрунту за допомогою кореневої системи. Усі ці фактори в комплексі призводять до того, що в зрізаних рослин спостерігається по рушення обміну речовин, а точні ше, переважають процеси розпаду, що веде до передчасно го старіння та зів’янення квітів. Те, як довго стоятимуть квіти у вазі, значною мірою за лежить і від того, на якій стадії й у який час доби вони були зрізані. Так, троянди потрі бно зрізати в стадії забарвлено го бутона й напіврозквітлими. Потрібно враховувати, що густомахрові сорти троянд розкриваються повільніше, тому їх необхідно зрізати пізніше — з появою пелюсток. Причо­му чашолистки в таких сортів мають уже повністю відігнутися вниз, а зовнішні пелюстки — звільнитися. Гвоздику ремонтантну потрібно зрі зати напіврозквіту, коли зовніш ні пелюстки відгинаються назовні під прямим кутом. Гвоз дики ж, зрізані на стадії ледь забарвленого бутона, у воді не розкриваються, тому що для подальшого розвитку квітки потрібні речовини, що рос лина може одержати тільки за до помогою кореневої системи з ґрунту. Нарциси зрізають у стадії бутонів — під час поч атку розквіту, коли квітки ма ють форму «гусячої ши ї». Тюльпани зрізають при форму ванні ледь забарвленого бутона. Хризантеми потрібно зріза­ти з повністю розвинутими язичковими квітками (які розташовані по краю суцвіття), після зникнення зеленого забарвлення в центрі суцвіття.  Що стосується часу зрізання протягом дня, то найбільшою стійкістю відрізняються квіти, зрізані рано-вранці або ближче до вечора. Квіти ж, зрізані вдень, у жарку сонячну погоду, швидко втрачають воду та в’януть, і навіть якщо їх відразу ж перенести в прохолодне приміщення й поставити у воду, то все одно вон и вже не зможуть повністю відно вити свої декоративні якості й у вазі вже не будуть довго стояти. Те, як довго стоятимуть у воді квіти, залежить і від того, як саме вони були зірвані. Так, троянди рекомендується зрізати гострим секатор ом. Ремонтантну гвоздику звичай но не зрізають, а обламують у вузлах. Нарциси й тюльпани теж краще обламувати. Не можна збирати квіти одразу після поливу, тому що від води пелюстки можуть загнити. У зрізаних або купл ених квітів нижні листки видаля ють, щоб максимально скоротити поверхню випару. Далі необхідно повторно підрізати кінчики стебел. Робиться де гострим секатором або ножем під водою. Таке підрізування дозволяє уникнути закупорювання провідних судин парост ка повітрям, продуктам и окислювання, бактеріями, соля ми тощо. Тільки після тог о як ви здійсните це підрізуван ня, квіти зможуть добре всмоктувати воду та зберігати свою декоративність.  Вази для квітів мають бути чистими, з матеріалу, що не окислюється. Складаючи квіткові композиції, потрібно пам’ятати про несумісність деяких видів квітів. Так, резе­да прискорює зів’янення і нших видів квітів. Конвалія при скорює зів’янення фіалок. Троянди, гвоздики й лілії збері­гають свою свіжість довше, якщо стоять окремо, у сусідстві ж з іншими квітами вони стоять у вазі менше. Крім того, спілі яблука несприятливо впливають на гвоздики, роти­ки, які в близькому сусідстві з ними в’януть.  Однак є й сприятливі композиції, коли квіти, що сто ять в одній вазі, позитивно впливають на тривалість життя сусіда. Так, гілочки жасмину продовжують життя конвалії та підсилюють її аромат. Г ілка кипариса в букеті з тюльпа нами подовжує їхню свіжість. На збереження квітів вп ливає й вода, у яку ви збираєте ся їх поставити. Тверда вода несприятливо позначається на стані зрізаних квітів. Вода, узята прямо з-під крана, не підходить для квітів, тому що сполуки калію та магнію, розчинені в ній, зумовлюють закупорку судин і зниження декоративних властивостей. Один зі способів зниження твердості води — це її кип’ятіння або дистилювання. Так, гвоздики в кип’яченій або дистильованій воді зберігають свіжість протягом 9 днів, а у водопровідній воді — тільки 7 днів. Збереження декоративності троянд у водопровідній і кип’яченій або дистильов аній воді теж суттєво розріз няється. Так, у водопровідній воді вони в’януть уже через 2,5 дні, а в кип’яченій або дистильованій стоять до 6 днів. Існує й хімічний спосіб зниження твердості води, який полягає в тому, що до води додають хімічні речовини, здатні нейтралізувати шкідли вий вплив сполук кальцію та маг нію. Наприклад, такою речовиною є алюмокалієві галуни, що перетворюють розчинні солі цих з’єднань на малорозчинні або нерозчинні. Продовжити життя зрізаним квітам можна, поміщаючи їх у розчини хімічних речовин, що сприяють більш тривалому збереженню. Перші досліди з застосування хімічних речовин для продовження життя квітів і збереження їхніх декоративних властивостей були проведені на початку XX ст. в Західній Європі та сіла. Найбільш удалим для збе реження таких зрізаних квітів, як гвоздики, хризантеми, маки, айстри, флокси, та деяких інших виявилися розчини борної й азотної кислот, перманганату та нітрату калію, сахарози й аспірину. Зараз створені більш ефективні хімічні склади, однак застосову ються вони в основному в промис лових масштабах, скла дання їх у домашніх умовах прак тично неможливе. Удома ж для збереження зрізаних квітів можна застосовувати або готові речовини, наприклад «Бу тон », « Бутон 2 » й деякі інші, або нескладні сполучення речовин, що є в будь-якому б удинку. От про них далі й розпо вімо. Більшу частину зрізани х квітів можна тримати в 3% -йо му розчині цукру (ЗО г н а 1 л, тобто приблизно 3 ч. лож ки). Пересуванню цукру по провідних судинах сприяє кислотність розчину, показники якого мають наближати ся до кислотності клітинного соку. Крім того, розчини зі слабкокислою реакцією мають ще й антимікробну дію, то му рекомендується додавати в розчин ще й трохи борної (0,15- 0,2 г/л), або аскорбінової (0,1 г/л), або лимонної (0,1 г/л) кислоти. Квіткарями розроблені склади розчинів і для різних видів квітів.
Для хризантем можна застосовувати такий розчин: лимон­на кислота— 0,1 г/л, ас корбінова кислота — 0,1 г/л, цу кор — 50 г/л; або нітрат срібла — 0,01 г/л, цукор — ЗО г/л.Для троянд застосовують розчин, складений із таких компонентів: нітрат сріб ла — 0,03 г/л, саліцилова кисло та — 0,01 г/л, цукор — 10-15 г/л.
Для того щоб лілії стояли довше, рекомендується ви скубувати в них тичинки , а маточку покрити теплим пара фіном, тому що, коли пилок попадає на маточку, ця квітка швидко в’яне.
Тюльпани потрібно три мати як найдалі від яскравих со нячних променів, тому що при яскравому освітленні вони швидко розпускаються й пелюстки обпадають. Температу ра в приміщенні теж має бути не занадто високою. Нерідко для складання букетів використовують листя та квітки кімнатних росл ин, що дозволяють створити особ ливий настрій композиції, надають їй оригінальності й не повторності. Продовжити життя зрізаним квітам можна, поміщаю чи їх у розчини хімічних ре човин, що сприяють більш три валому збереженню. Перші досліди з застосування хімічних речовин для продовження життя квітів і збереження їхніх декоративних властивостей були проведені на початку XX ст. в Західній Європі та США. Найбільш удалим для збе реження таких зрізаних квітів, як гвоздики, хризантеми, маки, айстри, флокси, та деяких інших виявилися розчи ни борної й азотної кислот, перманганату та нітрату калію, сахарози й аспірину. Зараз створені більш ефективні хімічні склади, однак застосовуються вон и в основному в промис лових масштабах, скла дання їх у домашніх умовах прак тично неможливе. Удома ж для збереження зрізаних квітів можна застосовувати або готові речовини, наприклад «Бу тон» , «Бутон 2» й деякі інші, або нескладні сполучення речовин, що є в будь-якому б удинку. От про них далі й розпо вімо. Більшу частину зрізаних квітів можна тримати в 3% -но- му розчині цукру (ЗО г н а 1 л, тобто приблизно 3 ч. лож ки). Пересуванню цукру по провідних судинах сприяє кислотність розчину, показники якого маю ть наближати ся до кислотності клітинного соку. Крім того, розчини зі слабкокислою реакцією мають ще й антимікробну дію, то му рекомендується додавати в розчин ще й трохи борної (0,15- 0,2 г/л), або аскорбінової (0,1 г/л), або лимонної (0,1 г/л) кислоти.  Квіткарями розроблені склади розчинів і для різних видів квітів: Для хризантем можна за стосовувати такий розчин: лимон на кислота — 0,1 г/л, ас корбінова кислота — 0,1 г/л, цу кор — 50 г/л; або нітрат срібла — 0,01 г/л, цукор — ЗО г/л. Для троянд застосовують розчин, складений із таких компонентів: нітрат срібла — 0,03 г/л, саліцилова кисло­та — 0,01 г/л, цукор — 10-15 г/л.Для того щоб лілії стояли довше, рекомендується ви­скубувати в них тичинки , а маточку покрити теплим пара фіном, тому що, коли пилок попадає на маточку, ця квітка швидко в’яне. Тюльпани потрібно тр имати якнайдалі від яскравих со нячних променів, тому що при яскравому освітленні вони швидко розпускаються й пелюстки обпадають. Температу­ра в приміщенні теж має бути не занадто високою. Нерідко для складання букетів використовують листя та квітки кімнатних росл ин, що дозволяють створити особ ливий настрій композиції, надають їй оригінальності й не повторності. Є кілька секретів, що допоможуть зберегти їх свіжими якомога довше. Так, наприклад, у букетах часто присутній пірчастий аспарагус і аспарагус Шпренгера, що довго залишаються свіжими в прохолодни х приміщеннях (оптимальна темпе ратура — 10 °С), а в жарких швидко висихають. Зрізані вайї папороте й бажано обприскувати, це дозво ляє зберегти їх свіжими дос ить довго. Довше від усіх зберігається папороть нефролепіс. Можна використовува ти у квіткових композиціях і ли стя бегонії королівської, котре ставлять у воду, у яку дода­но трохи солі в співвідношенні 1 ст. ложка на 2 л води. При цьому кінці стебел розщеплюють. Красивий вигляд мають у квітковій композиції листя та квітки цикламенів. їх п отрібно не зрізати, а висмикува ти, причому так, щоб на бульбі не залишалося «пеньків». Стебла потрібно надрізати вздовж бритвою до половини. На ніч їх ставлять у холодну воду в прохолодне приміщення. Потрібно знати, що зрізані у фазі бутонів квітки цикламенів не розпускаються у воді, але мають досить декоративний вигляд. Квітки й бутони цикламенів стоять у воді протя гом 5-8 днів. Пеларгонія також може зберігати свою декоративність у вазі протягом 5-8 днів. У неї зазвичай видаляють нижнє листя, а кінці стебел роз щеплюють і ставлять на ніч у хо лодну воду. Але важливо не тільки якомога довше зберегти зрізані квіти свіжими, але й вдало їх розставити, щоб максимально вигідно показати всі їхні декоративні якості, і так, щоб їхнє забарвлення гармоніювало з посудом, у якому вони стоять. Вважається, що чим скромніша ваза, тим яскраві­ший вигляд має букет. У цьому плані незамінні кераміка й порцелянові вази неяскравих пастельних тонів, а також прозорі або злегка тонован і скляні вази. Особливого затиш ку надають приміщенню композиції квітів, установлені в глиняних горщиках або плете них кошичках. Яскраві вази з по мітним малюнком найкраще підходять для екзотичних квітів із яскравими незвичайними бутонами. На обідній стіл не варто ставити занад то високі вази, квіти мають роз ташовуватися трохи нижче рівня очей тих, хто сидить за столом. Складаючи букети, потрібно прагнути до того, щоб квіти мали природний вигляд, а композиція була об’ємною. Квіти не потрібно розташовувати на одному рівні або в одній пло­щині. Довжина квітконосів не повинна бути однаковою, як, власне, і відстань між квітами й кут їхнього нахилу. Лілії, приміром, розташовують так, щоб квітки не стикалися й їх добре було видно з усіх боків. Хризантеми й жоржини також розташовують ві льно, але так, щоб вони «дивили ся» прямо на глядача. Дрі бні квіти, зокрема такі, як про ліски, незабудки, братки, конвалії, крокуси, запашний го­рошок, ставлять тісними групами. Для того щоб букетик не розсипався й тримав фо рму, його потрібно зв’язати нит кою, тонким дротом або обхопити липкою стрічкою; підійдуть для таких квітів невеликі вишукані вазочки. Важливо для кращого сприйняття композиції створити яке-небудь тло. Це може бу ти стіна, зелень гілок або вели ке листя. Як фон часто використовують гілки аспарагусу, листя рогози, гілки хвойних дерев, листя бегоній. Ще потрібно знати наступне: щоб композиція була більш стійкою, великі квіти розташовують в основі й у центрі, дрібні ж — угорі та по-периферії. Що стосується забарвлен­ня, то темні квіти ставлять нижче світлих. У мистецтві складання букетів, мабуть, найбільшого успіху досягли японці. Ікебану не даремно називають скульп турою з квітів, адже для того, щоб скласти ікебану, потрібно мати художній смак, особл иве бачення світу, любов до при роди. Мистецтво складання букета сягає сивої давнини. Уже з XV ст. відомий один зі стилів ікебани з назвою Рікка, що означає «квіти, що стоять». Композиції, виконані в цьо­му стилі, мали урочистий вигляд, художник, який складав ікебану, укладав у неї певний зміст — композиція символі­зувала світобудову: одні квіти уособлювали гори, інші — пагорби, треті — водоспади, четверті — місто. Ікебана в стилі Рікка могла досягати висоти 1,5 м і навіть більше, а ширини — близько 1 м. Найчастіше тут викорис­товувалися гілки сосни, білі квіти — символічні водоспа­ди, гілки квітучих чагарників, що означають пагорби. Подібні композиції встановлювалися в будинках і мали відповідати різним подіям у житті людей, причому з кожної нагоди складався букет відповідно до певних правил.Уміння дарувати квіти — це теж мистецтво.



Mobilize your Site
View Site in Mobile | Classic
Share by: